Ой ти, дубочку кучерявий
Ой ти, дубочку кучерявий, Ой, а хто ж тебе скучерявив? Скучерявили густі лози, Підмили корінь дрібні сльози. Скучерявили темні ночі, Зранили серце чорні очі. Чорнії очі, пишна врода, Гордая мова, непогода. Гордая мова — вітер зимний, Вічна розлука — жаль нестримний. Вже ж моє серце сохне, тане, Вже ж моя краса в’яне, в’яне. Вже моя сила слабне, гнеться, Вже мені весна не всміхнеться. Падуть листочки зв’ялі, зв’ялі — От так і сам я впаду далі. Решту красоти, решту сили Поріжуть живо острі пили. Острії пили, людська злоба, Стопче байдужість, як худоба.
Іван Франко
Видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч