Троє в одному човні (не рахуючи собаки)

Джером К. Джером

Прив’язано човен до темного коріння.
Замокли сухарі, і цукор одмокрів.
І згорбились тіла завзятих мандрівців:
Од бурі гнеться так смутна лоза осіння.

То, друзі, не біда! Розважність і терпіння,
Та віскі шкляночка, та кілька гострих слів, —
І хай Монморансі від холоду завив.
Ми ж — вищим розумом озброєні створіння.

У човен не взяли ми зайвої ваги:
Оце — для голоду, ось трошки для жаги,
Папуша тютюну, дві-три любимі книги…

А наше — все круг нас: і води, і дерева,
І переплески хвиль, і вогкість лісова,
І хмари з синьої, прозорчастої криги.