Зелена піна лісу молодого

Зелена піна лісу молодого
Дрімотно плеще, як на морі шум.
Блакитні тіні впали на дорогу,
Заворожили мудрі бджоли ум.

Стоять дуби замислено і строго.
Тут — перейшовши молодий самум —
Собі поставлю келію убогу,
Щільник пахучий для останніх дум.

Ліловий чебрик сохне на поляні.
Неначе привід, пробігає цап,
І чути дятла стуки дерев’яні.

Душі здається, що вона могла б
Вас відтворити і ясному свічаді,
Дитячі дні, заплакані і раді.