Не забуду я
Не забуду я… о ні! І тепер, коли згадаю, Бачу ночі весняні, Чую шум далекий гаю. На траві, в шовку густім Слід лишають твої ніжки, А на личеньку твоїм Золоті горять усмішки. Ми йдемо… Шумлять гаї, Ллються пахощі розкішні, Щось кричать нам солов’ї, Щось шепочуть трави пишні… А тепер… Далеко я… Заросли в гаю доріжки, Змовкла пісня солов’я, І другим цвітуть усмішки.
Олександр Олесь
Український поет, драматург, представник символізму