Олександр Олесь
(1878-1944)
Український поет, драматург, представник символізму
Вірші Олександра Олеся
“Красне Сонце”
А мій Буба-чарівничка
Айстри
Алфавіт віршами, написаними для сина
Аскольд і Дір
Ах, як стогнали ми, як плакали в вигнанні
Бджілка і зозуля
Безсмертники
Біг я далеко від смутку і горя
Біга зайчик-скакунець
Бій над Каялою
Білгородський кисіль
Білі гуси летять над лугами
Боровик
Бризкало сонце дощами вогняними
В болотах жаби рай знайшли
В Вас стільки сонця золотого
В дитинстві ще
В залі розкішній сяє ялинка
В золотій смушевій шапці
В країнах теплих, полудневих
В Криму
В проваллі темнім, десь на дні
В роковини Шевченка
В степу
В сяйві ночі ллються хвилі
Вахляром проміння впало
Вгледіти щастя, зомліти
Везли їх, зранених в борні з солдатами
Весна
Весна, весна! Радійте, дітки
Вивірка
Війна з болгарами
Війна з греками
Війна з татарами
Війна Ігоря з арабами й персами
Війни Ростиславичів
Він жив один в своїй пустелі
Вовченя
Водяничок
Володимир Великий
Володимир Мономах
Володимирко
Вона ішла
Все навколо зеленіє
Галицькі князі. Ростислав
Гори сплять, повиті млою
Грають в морі між камінням
Грицеві курчата
Гриць
Гроза пройшла
Гроза пройшла, і сліз безкрає
Давно вже літечко пройшло
Данило і Василько
Два хлопчики на ставочку
Дві хмароньки пливли кудись
Дитинство Святослава
Дід Дніпро розплющив очі
Дніпро
Дніпро, Дніпро! Ти покохав
До сонця
Довго хмарами небо покрите було
Дух наш пречистий, дух наш народний
Душа в росі тривожних сліз
Душа моя
Є слова, що білі-білі
Жаба
Жене гусей маленький хлопчик
Жив собі зайчик
Живи, Україно, живи для краси
Живіть
Жита
Жита з волошками
З журбою радість обнялась
З серцем, повним смутку-горя
Зайчик і жабка
Замовкніть всі
Занепад Києва
Зараз я покинув гори
Заспів
Заходить сонце
Згадую: так я в дитинстві любив
Зима прийшла
Зимою (Вчора вийшов я в садок)
Зимою (Дивилося сонце)
Зимою вдосвіта
Золоті хвилини линуть
Золоті, прекрасні мрії
Зруйнування Києва
І де ми сили беремо
І казка знов розкажеться
Іван Берладник
Івасик
Ігор
Їжачок
Ізяслав і поділ України
Іменини
Іскра
Італійська ніч підкралась
Капустонька
Каченята
Качечка
Киця
Кінець галицько-волинської держави
Княгиня Ольга
Князь Данило у хана
Коли б я знав, що розлучусь з тобою
Коли приходила весна в наш край
Коли я вмер
Колискова
Король Данило
Король Юрій
Коронація Данила
Курочка й лисичка
Ластівка
Лебединій зграї
Лебідка
Лебідь
Лився спів колись у мене
Ліс восени
Лісовий трусик
Літньої ночі
Люблю! Як в перший раз люблю
Мавпа бігала, гуляла
Майова ніч
Метелики
Микита Кожум’яка
Мисливець Хрін та його пси
Моїй матері
Морквяний хлопчик
Мусить бути
На Різдво горить ялинка
На чужині
Над колискою
Над морем (Котяться хвилі і грають)
Над морем (Шуміть, шуміть)
Наче море в краях полудневих
Нащо жити
Нащо, нащо тобі питати
Не беріть із зеленого лугу верби
Не забуду я
не йди
Не спиняй думок крилатих
Не цвітуть квітки зимою
Небо з морем обнялося
Невже твої уста-коралі
Нехай мене чарують квіти
Нехай обдурений я сном
Ні, забуття не дасть мені й сама природа
Ніжну-ніжну, як подих билини
Новгородці
О дивний мент, о дивний час
О моя дитино
О ніч чудова і чарівна
О принесіть як не надію
О слово рідне
Одну я любив за веселість
Ой була на світі та удівонька
Ой і пишно ж розцвіли ви
Ой не сійтесь, сніги
Ой, навіщо мені листя
Олег
Он чужино, чужинонько
Ось і сонце
Пам’ятай
Пекло, здавалось, було в ту годину
Перший сніг
Печенізька облога Києва
Під боярами і уграми
Поєдинок
Половецька неволя
Половці і Отрок
Посли деревлян до Ольги
Потік століття зносив гніт
Похід Ігоря на арабів і персів
Похід Ігоря Святославича на половців
Похід на хозар
Похід на Царгород
Похід Ольги на деревлян
Початки Києва
Прийми мене, весно рожева
Прокляття, розпач і ганьба
Пролісок
Пташка
Раз в майову нічку
Раз високо над горами
Райдуга
Рано-вранці
Ранок на ставку
рибалка
Рибалки
Рідна мова в рідній школі
Розбите серце умира
Роман
Роси, роси, дощику, ярину
Ростиславичі
Святослав
Серед поля попід небом жито жала
Серед скель, гаїв, каміння
Скоро сонечко пригріє
слов’яни
Смерть Ігоря
Смерть Олега
Смерть Святослава
Снігарі
Солов’єва пісня ллється
Сонце на обрії, ранок встає
Спи, дитиночко кохана
Степ
Столітні велетні-дуби
Суздальські князі
Сумно і весело, сльози і сміх
Схилив я голову і йду поволі
Так і ллються струмки
Тануть, в’януть сніги
Татари
Ти з’являєшся, як ранок
Ти знов прийшла
Ти зовсім мене не кохала
Ти не прийшла
Тихо у полі
Тільки далеко від тебе
Три менти
Троянди
Трусинятко
Туманом вкрились верхогір’я
У нашого хлоп’ятонька
Уймають болі єдині сни
Україна в старовину
Усе жило
Утеча Ігоря з неволі
Хай дня не видко з-за туману
Хай літають вітри, хай сміються громи
Хай мені зоріють зорі
Хвиля
Хіба не бачите, що небо голубіє
Холм і Львів
Хоробрий вояк
Хочу я троянди, що цвіте в саду
Хрещення Володимира Великого
Хрещення України
Хто в час пожежі край свій кине
Чарівні звуки
Чому з тобою ми не хвилі
Чорний ліс, мертвий ліс
Швидко, швидко ми побачимось
Щиглик
Юнацтво Святослава
Юрій Болеслав
Я більше не плачу
Я таким лишився, як колись і був
Як довго ждали ми своєї волі слова
Як жити хочеться
Як прекрасна царівна
Яка краса: відродження країни
Ялинка
Ярослав Мудрий
Ярослав Осмомисл