Розбите серце умира
Розбите серце умира, А я співаю: тра-тра-ра. Воно крізь силу вже зітха, А я сміюсь: ха-ха-ха! Із серця чорна кров тече… Нехай тече, нехай тече! Колись кипіла в серці кров, Колись цвіла в ньому любов. Умру, умру!.. Не жаль мені… Хай ти була не роки — дні, Хай мент єдиний я горів, Хай, може, сам себе дурив. Дурив?! Дарма! А я горю, Себе в останній раз дурю. Любила ж ти? Любила? Так? Це ти дала червоний мак? Червоний мак в моїх руках… Ти кажеш “ні”, ти кажеш “так”. Ні, ні! Мовчи! Я хочу спать І все, що сталось, пригадать.
Олександр Олесь
Український поет, драматург, представник символізму