Серед поля попід небом жито жала

Серед поля попід небом жито жала,
Попід небом жито жала серед поля.

Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала.
Дожинала. Сонце гріло, вітер віяв.

В неї хустка, синя хустка, шовком шита.
Шовком шита в неї синя хустка,

Серед жита золотого як волошка,
Як волошка серед жита золотого.

Серед поля попід небом і зростала,
І зростала попід небом серед поля.

Серед поля, як волошку, її скосять,
Як волошку, її скосять серед поля.

Понад нею небо й вітер заголосять,
Заголосять небо й вітер понад нею.

На те літо прийде друга в синій хустці.
В синій хустці прийде друга на те літо.

Серед поля її пісню заспіває,
Заспіває її пісню серед поля.

І над нею буйний вітер буде плакать,
Буде плакать буйний вітер і над нею.

Серед поля ллється пісня, віє вітер,
Віє вітер, ллється пісня серед поля.