Володимир Великий

Не жили в братерській згоді
Святославові сини:
Все змагалися за владу,
Все сварилися вони.

Ярополк убив Олега,
Володимир смерті ждав,
Та покликав він варягів,
Врятувавсь і князем став.

Де тепер розташувались
Холмщина, Галичина,
Там віддавна проживали
Українські племена.

Неспокійно їм жилося,
Дні проходили в боях,
Набігали на їх чехи,
Нападав на їх і лях.

Та найгіршими катами
Були орди-дикуни.
Як вони людей гнітили,
Як знущалися вони!

І поклявся Володимир,
Що він люто їм помстить,
Що дулібів і хорватів
Від недолі захистить.

Що прилучить до держави
Холмщину, Галичину,
Що збудує Україну
Вільну, дужу і міцну.

І воює Володимир,
І щастить йому війна,
І злились в одну родину
Українські племена.