Заходить сонце
Праворуч — сонце і пожежі! Палають гір високих вежі, Палають хвилі вогняні, І хмари в димі і огні. Ліворуч — сиза казка ночі, Чиїсь ласкаві ніжні очі, Чиїсь зітхання, шелест, шум, І тихий стогін, тихий сум. Ліворуч — місяць ллє проміння, І на воді горить каміння… Ліворуч — місяць іскри ллє, Мов в небі золото кує. Ліворуч — місяць сплів мережку І застилає нею стежку, Мов зараз буде в млі ясній Цариця ночі йти по ній. …Погасли хвилі, гори, хмари, — І над землею в’ються чари, І над землею в’ються сни… Забудься, серце, і засни…
Олександр Олесь
Український поет, драматург, представник символізму