Тюремних вечорів смертельні алкоголі
Тюремних вечорів смертельні алкоголі, тюремних досвітків сліпа, як близна, ртуть. А сто мерців, обсівши серце, ждуть моєї смерті, а своєї долі. І день при дні глевтяники жують, аби чим-небудь душу закропити. Валує дим — то дні несамовиті вершать а чи розпочинають путь — по спогадах, що в пам’яті гніздяться, по втратах, що тебе з усіх спромог угору поривають, коли Бог постав, як лютий бич і можновладця.
Василь Стус
Український поет, перекладач, публіцист, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України у XX столітті.
Всі вірші Василя Стуса